Корупція

§ 1.

1. Проблема. Корупція у системі.

За рівнем корупції Україна стоїть на одному рівні з Зімбабве та Камеруном (146 місце в списку Transparency International за рівнем корупції).

2. Причини. Українські політики навіть не соромляться свого безсовісного способу життя. В Україні тенденція купівлі місць у державному апараті і навіть депутатського мандата (від 5 до 10 млн. $) не припиняється. В країні як мінімум 50% чиновників та керівників різних рівнів отримали своє місце за гроші або через знайомство (рідню), а не за професіоналізм та знання.

3. Ресурсність рішення. Створення спеціальних антикорупційних органів і суворі покарання за хабарництво та неточно вказану інформацію у деклараціях всіх ешелонів влади, до яких може звернутись або яким зможе написати скаргу будь-який громадянин на чиновника будь-якого рівня. Так зробив Сінгапур і зараз входить до п'ятірки найменш корумпованих країн світу. Хабарники ризикують тут отримати штраф від $ 100, або загриміти у в'язницю на 7 років. І головне, місцева влада заохочує доноси і захищає тих, хто повідомляє про хабарників.

4. Бачення рішення. Не раз озвучені пропозиції щодо Сінгапурського та Грузинського сценаріїв.
У США працює спеціальний офіс з урядової етики. Він створений для того, щоб виключити вплив особистих і корпоративних інтересів на держслужбі. В Україні необхідний аналог.

Також дивіться § 2-7.

5. Результат. Ефективна боротьба із корупцією.

§ 2.

1. Проблема. Закритість влади.

2. Причини. Щоб зрозуміти, що таке закритість влади, досить спробувати знайти у вільному доступі дані про те, на що конкретно йдуть гроші, призначені на утримання Президента й інших вищих чиновників країни. Теоретично, вся ця інформація повинна бути представлена ​​на сайті державного управління справами (ДУС), яке займається забезпеченням життєдіяльності вершків української влади. Сайт у ДУС є, але ніяких даних станом на весну 2014 року на ньому немає. 

А між тим бюджет ДУС вже у 2010 році склав майже 1 млрд. грн. З них 130 мільйонів йде на стаціонарне обслуговування нардепів і керівництво країни, але що під цим мається на увазі, відомо лише самим чиновникам.

3. Ресурсність рішення. Щоб суспільство контролювало будь-які рухи
коштів, потрібен Закон про доступ до публічної інформації. Прийняти такий закон вимагають також ПАСЕ і ОБСЄ.
Закон про доступ до публічної інформації може стати першим, але важливим кроком на шляху боротьби з корупцією. Поки влада є годівницею з необмеженими ресурсами, а не особистісною відповідальністю, будь-які спроби на більш низькому рівні боротьби з корупцією будуть марні.

4. Бачення рішення. Публічне використання бюджетних коштів, володіння і розпорядження державною і комунальною власністю, доходів чиновників, політиків і всіх їхніх родичів.

­­- Необхідно, щоб за Законом, на інформаційні питання з проханням надати копію того чи іншого документа (генплану міста, акта виконаних робіт по закупівлі машин міністерством, рішення міської ради і т.д.) держоргани були зобов'язані відповісти протягом п'яти, а в екстрених випадках навіть двох днів.
У Польщі закон про доступ до публічної інформації був прийнятий у 2001-му. Там з’явилося багато громадських організацій, які вчать громадян як відстоювати свої права у суді, домагаючись правди та справедливості від чиновників. В Україні діяльність таких організацій особливо необхідна у невеличких містах.

5. Результат. Відкритість інформації про витрати владою державних коштів та експлуатацію державного та комунального майна, освіченість громадян про свої права і вміння їх захистити.

§ 3.

1. Проблема. Доходи і витрати.

2. Причини. За законом, сьогодні чиновники мають заповнювати декларацію про доходи, а ось розкривати витрати від них ніхто не вимагає, не в праві. Крім того, за брехню нікого не карають. Це ахіллесова п'ята всієї системи влади України.

3. Ресурсність рішення. Схеми обходу системи всім відомі: наші чиновники оформляють своє майно на родичів. Все записано на дружину, маму, тещу, дітей, або іншу рідню, і ніхто не може причепитись. Також, іноді як би відкривається кредит на 5 років для видимості, але погашається буквально за тиждень. Банківська таємниця не дає можливості перевірити швидкість погашення.

Якщо ти політик чи високий чин, ти - суспільне обличчя, тому суспільство має право стежити за твоєю чесністю і карати за брехню. 

Іноземний досвід.
Досвід розвинених країн показує, що контроль над витратами чиновників - один з найбільш ефективних заходів по боротьбі з корупцією. Наприклад, в США працює спеціальний офіс з урядової етики, який збирає дані декларацій у приблизно 1 тисячі службовців найвищого рівня. До перевірки відповідності доходів до витрат в США підключені Мін'юст, ФБР, прокуратура, податкові органи. Будь-яка операція, яка пройшла по банківських картах держслужбовця, привертає увагу фіскальних органів. І це абсолютно демократично. Держслужба - це відповідальність перед державою і народом, і «контроль совісті» тут цілком доречний, особливо в рамках навчання чесності.

Держслужбовці повинні регулярно звітувати про всі свої витрати перед уповноваженими з прав людини. Усе це діє у Великобританії та Німеччині і ніякої шкоди роботі депутатства не приносить.

- У Польщі таким органом є ЦАБ - центральне антикорупційне бюро. Тут політики і чиновники не зобов'язані декларувати свої витрати, зате доходи ретельно перевіряються. Вказування в декларації неправильних даних може призвести до тюремного ув'язнення терміном від 3 до 5 років.
- У Чехії настільки пильний контроль даних, зазначених у декларації з боку мас-медіа і людей, що якщо хтось напише неправду, це може означати кінець його кар’єри.

4. Бачення рішення. І. Закони, за якими:

- Якщо держслужбовець не може обґрунтувати звідки в нього кошти на автомобіль, на купівлю будинку, його справа передається до суду. Таку ж процедуру перевірки проходять і всі родичі.

- Подарунки мають також декларуватись.

- Обов’язкові звіти про витрати вище зазначеної законом суми всіх громадян – в першу чергу політиків і чиновників.

- Вказування в декларації неправильних даних має призводити до тюремного ув'язнення (сьогодні якщо чиновник вкаже в декларації невірні відомості, або не подасть її у строк, йому загрожує штраф в сумі 51-136 грн. - від трьох до восьми неоподатковуваних податком мінімумів). Кара закону повинна бути жорсткою і справедливою, а не існувати для галочки.

ІІ. Створення спеціального незалежного антикорупційного бюро, яке б у співпраці з Мін'юстом, СБУ, прокуратурою та податковими органами контролювало доходи і витрати вищих чинів.

5. Результат. Контроль з боку суспільства фінансових операцій представників влади завдасть нищівного удару по корупції.

§ 4.

1. Проблема. Система поборів.

2. Причини.  Корупція – це коли ти обличчям до обличчя з чиновником, представником налогової служби, міліціонером.  Поки працює стара система – оплата від людини до людини (підприємців, водіїв) кожну людину обкладатимуть данню всі, кому не лінь.

3. Ресурсність рішення. В Швеції ніхто не знає дорогу в налогову й інші аналогічні служби. Всі звіти та платежі налогів та зборів здійснюються через пошту та інтернет. А за несплату налогів, шведи карають як за вбивство. При такій системі можливість корупції виключена на 100%.

За допомогою модернізації системи платежів, побори викореняться, залишивши тільки законні налоги та інші сплати. 

4. Бачення рішення. Всі звіти та платежі налогів та зборів мають здійснюватись через пошту та Інтернет.

- З доріг прибрати ДАІ, залишивши тільки патрулі, чим вони і мають займатись, а встановити всюди відео-спостереження. Порушив – вже через декілька годин прийде квитанція на оплату штрафу. Не сплатив вчасно – жорстка рука закону одразу без попереджень карає більш серйозно: виправні роботи, позбавлення на строк водійських прав, тюремне заключення. Процедура має здійснюватись також в електронному порядку, що виключить можливість хабарництво місцевих органів в такій ситуації, і попустить мажорів, які, згідно статистики, являються головною проблемою автодоріг. Проігнорував – отимав повістку в суд, не прийшов – відсидів. Такі штрафи, які йтимуть напряму в казну, і виступлять самооплатою для оснащення електронною апаратурою українських доріг.

- За несплату налогів карати як за тяжкий злочин. При чому з максимально спрощеною системою суду, як роблять банки за борги. Для того, щоб така система запрацювала, почати треба з підняття рівня платоспроможності людей. Далі, з моменту включення її,  кожна людина і держава укладають договір про старі налогові борги, в якому з урахуванням заробітної плати людини розраховується, за який строк вона має їх погасити. Всі поточні платежі мають надходити вже вчасно.

5. Результат. Подолання корупції, безпечність доріг.

§ 5.

1. Проблема. Бюрократія.

2. Причини. Коли за конкретну річ відповідає більше однієї людини чи організації, не відповідає ніхто. В Україні тільки з корупцією бореться 77 організацій різного рівня і результат цієї боротьби нульовий. А, наприклад, забезпеченням безпеки харчових продуктів займається 17 структур, хоча така кількість інспекторів і не збільшує безпеку продукції. Складна бюрократична машина уповільнює необхідні ефективні процеси та ускладнює вирішення різного роду питань. Українська система має забагато відповідальних людей.

3. Ресурсність рішення. В 1996-1997 в Словакії було 20 міністерств. На початку 2000-тисячних їх урізали до 14, а в 2003-му влада ініціювала персональний аудит, в ході якого спеціалісти протягом двох тижнів вивчали чим займається кожний держслужбовець. В результаті, в одному тільки мінфіні кількість держслужбовців зменшили втричі, іншим збільшили зарплату.

Іноземний досвід дозволяє без зайвих експериментів ліквідувати бюрократичну машину.

4. Бачення рішення. Персональний аудит держслужбовців спеціальною комісією із міжнародними спостерігачами з досвідом оного.

Централізація відповідальних органів.

- скорочення робочих органів у системі влади.

- персональна відповідальність.

- зарплата чиновників має прирівнюватись прожитковому мінімуму, цілодобове відео спостереження на робочому місці і жорстке покарання за хабарі.

5. Результат. Спрощення бюрократичного апарату.

§ 6.

1. Проблема. Відсутність адміністративних реформ.

2. Причини. Доки країною правлять пострадянські чиновники з фігурами «крапелькою», незалежно від реформ, застій буде продовжуватися, тому що ці люди по іншому вже працювати не будуть.
Можна було посилатися на виправдання, поки Грузія за останні 6 років не зробила такий величезний стрибок уперед, будучи перед цим однією з найбільш корумпованих пост радянських республік. Для українських чиновників пошук виправдань для не проведення модернізації країни і консервації нинішнього статус-кво - це прикриття для бездарності, ліні і глибокої провінційності.

3. Ресурсність рішення. Головний ресурс для заміни кадрів - освічені фахівці, яких в країні повно, але вони існують у паралельній реальності з владою - це менеджери, управляючі партнери юридичних фірм, директори з маркетингу, фахівці з піару, інвестиційні аналітики. Вони не асоціюють себе з корумпованою владою і, хоча являються кращими фахівцями в країні, залишаються поза грою. 

Іноземний досвід.

Коли Саакашвілі прийшов до влади, він майже одразу звільнив 15 тис. співробітників міліції. Нові кадри відбирали за конкурсом. Причому президент нікого не попереджаючи, сам приходив на відбір. Щоб відбити у поліцейських бажання брати хабар, влада підняла зарплату і надала соц.. гарантії – ці зарплати в них більші міністерських. Також Саакашвілі скасував недоторканність, а за отримання хабара карає за всією суворістю закону, і суд чиниться досить швидко. Саме такий приклад є наглядним для України, без глобальної заміни кадрів та жорсткої кари не обійтись.

4. Бачення рішення. Тотальна заміна людей в держапараті (не рокіровки, а заміна на фахівців).
Скорочення числа держслужбовців хоча б у 3-5 разів та збільшення престижу держслужби за рахунок пристойної заробітної платні.

« На зміну тіткам із зачісками з цукрової вати повинні прийти сучасні люди, які будуть працювати сучасними методами і за новими умовами».

- Антикорупційні заходи (§ 1-5), а всіх, хто бере повторно хабар, поголовно звільняти. Держслужба повинна бути престижною, якісною і чесною.

5. Результат. Адміністративні реформи, ефективні керівні органи влади, престиж держслужби.

§ 7.

1. Проблема. Відсутність професійного менеджменту в системі управління країною.

2. Причини.  В сучасній Україні поняття «менеджер» здебільшого використовується стосовно співробітників, функції яких ніяк не пов’язані з управлінням (так часто називають простих продавців, консультантів, що не є вірним).

«Менеджмент (англ. management) - означає розробку, створення і максимально ефективне використання управління. Не можливо управляти не організованою системою. Тобто, чим краще організована система, тим краще працює – в цьому і полягає суть менеджменту.

Основні функції менеджменту: планування, організація, мотивація і контроль. В українській системі влади добре функціонує лише управління і частково організація. Через не до освіченість управлінців, прийняті закони не працюють через те, що не розроблені інструменти мотивації і контролю».

3. Ресурсність рішення. Той же головний ресурс, що і в § 6.

4. Бачення рішення. Адміністративні реформи (§ 6) – країна потребує професійного менеджменту в системі управління.

5. Результат. Професійний менеджмент в системі управління країною.