Освіта

§ 8.

1. Проблема. Система освіти застаріла. За даними Докладу освіченості серед дорослого населення ООН Human Development Index, Україна знаходиться на 31 місці.

2. Причини. Неефективність шкільної освіти. Відсутність престижності інтелектуальної молоді.

3. Ресурсність рішення.  Іноземний досвід.

За даними досліджень, проведених Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСD) в рамках програми з міжнародної оцінки учнів (PISA) ось уже кілька років лідирує Фінляндія, тому її досвід може стати в нагоді

Також правильна мотивація до навчання.

4. Бачення рішення. Осучаснення системи навчального процесу за досвідом лідерів. Наприклад:

- Клас не повинен перевищувати 15-20 осіб – це забезпечить індивідуальний підхід до кожного та легке спілкування між вчителем та учнями. Парти потрібно ставити не вздовж в три ряди, як в радянські часи, а півколом у два ряди. 
- Навчальний процес повинен будуватися в залежності від сильних і слабких сторін своїх підопічних. Особистий підхід має стати відповідальністю педагога.

- В письмових домашніх завданнях немає сенсу, учні просто копіюють чи бездумно переписують інформацію з інтернету, яку потім можна також бездумно прочитати. В Фінляндії фактично відмовились від домашніх завдань по гуманітарним предметам, просячи учнів просто проаналізувати, порівняти інформацію і усно висказати свою думку, спираючись на проаналізовані дані. В США, якщо випускні екзамени здаєш погано, отримуєш не атестат, а справку, що закінчив школу – це сильно мотивує свідомість школярів.

- Спільна праця педагога, шкільного психолога і батьків. На кожного учня має бути заведений журнал з описанням його сильних та слабких сторін, середнім коефіцієнтом успішності, загальними характеристиками, з яким батьки мають бути ознайомлені. Батьки не повинні відпускати на самоплив освіту й розвиток чада, орієнтуючись тільки на кількість набраних ним балів та сказане на батьківських зборах. Педагог і батько повинні діяти спільно. 

Асистент кожному педагогу для реалізації ефективних методик проведення уроку (§ 11).

- Школи не повинні ділитися на престижні та не престижні, адже в дитинстві здібності людини тільки розкриваються. Середня освіта має бути безкоштовною та виключити із себе побори (§ 9).

- Інноваційні програми для зібрання учнів різних шкіл, вузів, але не для змагань, а інтелектуальних ігор та спільного вирішення конкретної задачі, моделювання, розробки проекту тощо. Наприклад, одні повинні запропонувати креативне рішення проблеми, інші як зробити його економічно вигідним, а треті - як просувати його на ринку. Під кращі проекти - гранти. Бізнес може пропонувати вузу грант на розробку тієї чи іншої ідеї. Це може бути можливість заробляння грошей або знаходження собі престижної роботи до закінчення вузу за допомогою власних знань, що призведе до повернення престижу інтелектуальної молоді.

5. Результат. Осучаснення системи освіти в Україні.

§ 9.

1. Проблема. Низький престиж роботи педагога, шкільна корупція.

2. Причини.  Держбюджет освіти в Україні фактично ігнорується. У 2007 році на підготовку шкіл до навчального року було виділено 29 млн. грн., У 2008 - 26,5, у 2009 - 12,5. При цьому вчительська зарплата в Україні, згідно Держкомстату за травень 2010 року, становила трохи більше 1900 грн. У реальності ця сума часто не перевищує 1200-1500 грн. Для порівняння шкільний вчитель в Польщі одержує близько $ 700, у Швеції - $ 2,5 тис., в США $ 4 тис.

Низький рівень зарплат призвів до побудови в школах ще у 90-ті рр. системи щомісячної здачі коштів на ремонт школи, класу, або у фонд школи.  Батьки, щоб не нашкодити дитині і захистити її від проблем з навчанням, про шкільні побори говорити не наважуються, тому, як правило, самі педагоги збором грошей не займаються, доручаючи це батьківському комітету.  Часто суму зборів визначає сам директор школи.  З одного боку всякі збори є за законом добровільною фінансовою та матеріальною допомогою школам з боку батьків, з іншого боку вони перетворюються на обов'язкові, а значить - юридично незаконними. Але секрет в тому, що на практиці це підтвердити практично неможливо.

3. Ресурсність рішення. У середньому в ЄС витрати на освіту становлять близько 5% ВВП, в Україні ледь дотягує 2-3%.

4. Бачення рішення. Підняття витрат на навчання. Збільшення зарплати педагога.

Заборона збирання коштів на утримання школи – ремонти, квіти та ін.

5. Результат. Збільшення престижу роботи педагога, ефективна боротьба зі шкільної корупцією.

§ 10.

1. Проблема. Мала ефективність шкільної освіти в житті, застарілість знань.

2. Причини.  В школах замало вводиться сучасних методів навчання, які б вирішували актуальні питання розвитку людини її загальних навичок. Що після школи взагалі знає людина? Які практичні вміння та навики людина отримує? Чи вміє людина критично мислити і аналізувати? Наскільки людина орієнтується в житті? Чи вміє людина робити вибір, приймати рішення? Чи вміє чоловік побудувати дім, посадити дерево, виростити сина? Чи розвинена в людини свідомість? Чи знає людина на розмовному рівні англійську мову після 5-ти років вивчення?

3. Ресурсність рішення. Тільки введення сучасних, ефективних методів розвитку людини, які трапляються переважно в приватних школах та платних спец-курсах.

4. Бачення рішення. Створення експертної комісії науковців та громадських діячів для аналізу та осучаснення всієї шкільної освітньої програми.

5. Результат. Освіта, як інструмент підготовки до свідомого, відповідального життя.

§ 11.

1. Проблема. Методологія навчання.

2. Причини.  Платон: «Примітивне розуміння суті наукового пізнання зводить його до запам'ятовування і класифікації фактів. Головне, вміти працювати з фактами, осмислювати їх, зіставляти з іншими, розуміти ступінь їх достовірності. А просте накопичення недостатньо для пізнання».

Ще 100 років назад можна було дати учням деяку суму фактологічних знань і бути впевненим, що їх вистачить на все життя. Сьогодні технології оновлюються кожні 5-10 років, об’єм інформації постійно збільшується, учні переобтяжені. Система не випускає достатньо освічених людей, адже пропонує накопичувати запропоновані знання, замість обробки їх об’ємів для кращого засвоювання через нові методи подання. Цивілізація вимагає вміння аналізувати, оцінювати, адаптуватись, швидко і ефективно оновлювати власні знання.

3. Ресурсність рішення. Педагогіка має прищеплювати навики замість пустого кодування інформацією. Навчати учнів вирішувати проблему чи задачу замість пріоритету зубріння – для цього варто зібрати досвід частих та закритих престижних шкіл.

4. Бачення рішення.  Перейти від кількісних до якісних змін (9 років середньої освіти). При зміні методології це стане цілком можливо, адже знання засвоюватимуться швидше й краще. Це також збільшить кількість працездатних громадян.

«Інформація – це та ж їжа, яка має бути корисною, легко засвоюватись».

- Ситуаційна система для кращого закріплення знань, що дозволятиме мислити критично, бачити варіанти використання знань.

- Розширення свідомості через різнобічні приклади причинно-наслідкового характеру й пояснення взаємозв’язку речей на постійній практиці.

- Подання інформації через практичні (індивідуальні й колективні) завдання, ігри, диспути, живі приклади тощо.

- Більш вільна дисципліна за рахунок зменшення кількості дітей в класі.

- Для старших класів уроки на свіжому повітрі за Сократовим принципом (він прогулювався з учнями й вів із ними бесіди).

- Додаткове вільне прослуховування окремих лекцій у школах і вузах.

- Розвиток сенсорних здібностей.

5. Результат. Школа, як інструмент формування людини, яка вміє оцінювати, діяти й аналізувати.

§ 12.

1. Проблема. Потреба в ефективних шкільних предметах.

2. Причини. Шкільним предметам властиво нести зайву інформацію, іноді просто заповнювати порожнину навчальної програми. Чимало необхідних для розвитку людини знань та навиків уникається системою освіти, тому, як правило, їх додатково шукають на різних курсах та тренінгах.

3. Ресурсність рішення. Введення в шкільну програму наступних предметів та спеціальних розділів навчальної програми:

4. Бачення рішення. Швидкочитання – вміння читати в темпі перегортання (вже в старших класах).

- Друк сліпим 10-пальцевим способом.

- Концентрація думки.

-  Риторика – вміння гарно говорити, виступати перед публікою.

- Етикет.

«Наша ціль – формування аристократичного суспільства, тому вивчання етикету – це пріоритетний предмет».

- Розвиток пам’яті.

- Критичне та аналітичне мислення, логіка.

- Мистецтвознавство, як інструмент розвитку естетичного смаку. Це база для розуміння не тільки класичної, але й сучасних культур.

- Тайм менеджмент та багато іншого.

- Алкоголь й тютюн мають вивчатись, як небезпечні наркотики, з докладним описом через ілюстрації їх складу, властивостей і дії на організм.

- Має розкриватись взаємозв’язок фундаментальних наук.

5. Результат. Ефективна освіта для створення людини сучасної, розумної.

§ 13.

1. Проблема. Вищі заклади нехтують власною ефективністю заради виживання.

2. Причини.  Сьогодні контракт – це спосіб тримання на плаву вузу. Грошей ледь вистачає на оплату викладачам, персоналу та на плату комунальних послуг. Студент – контрактник стає годувальником вузу, тому з них не вимагають високих знань та старання, і, як наслідок, знижається й планка для викладачів, демотивованих низьким очікуванням від студентів. Це значно знижує якість української освіти.

3. Ресурсність рішення. Саме на вузи припадає велика частина наукових відкриттів в світі. Наприклад, за даними Шведського інституту, на дослідженнях університети країни заробляють понад 75 млрд. крон на рік (понад $ 10 млрд.) - дуже навіть непоганий показник для держави з безкоштовною освітою. У США кожен вуз заробляє до $ 500 млрд. на рік на R & D.

Щойно прийнятий Закон про можливість самофінансування вузів, дає можливість на взаємовигідну співпрацю бізнесу та вузів. Комерційні структура зацікавлені в технологічних новинках практично у всіх галузях. В Україні поки прийнято вважати, що університет - дотаційна структура, що живе за рахунок бюджету, або фінансується в основному за рахунок контрактників. В гонитві за гривнею університет втрачає сотні. 

4. Бачення рішення. Cистема R & D (Research and Development) – дослідження і розробки.

Необхідна державна програма, спрямована на розвиток партнерських відносин бізнесу та університетів у сфері досліджень і розробок. Ключовими пунктами програми повинні стати: підготовка нормативно-правової бази, що стимулює співробітництво (в тому числі передбачає податкові пільги для бізнесу і дозвіл університетам витрачати зароблені гроші на власний розсуд), PR-компанія, залучення до роботи в дослідницьких центрах вузів фахівців з маркетингу та інше.

- Адміністративні реформи. Сьогодні адміністративні бар'єри не дозволяють компаніям безпосередньо перераховувати гроші кафедрі, лабораторії, групі вчених або вузу в цілому.

- Запуск системи фінансування університетів за допомогою проектів R & D. Для майбутніх студентів вибір свого вузу буде виглядати зовсім не так, як тепер. На формування рейтингу університетів істотний вплив будуть надавати його наукові досягнення, данні про престижність вузу зміняться.

5. Результат. Зникне потреба виживання вузів за рахунок контрактників.

Університетам для подальших успіхів в R & D знадобляться світлі голови, що призведе до конкуренції за випускників з високими конкурсними балами. Бажаними у вузах стануть ті, хто вже в школі проявив свій дар і наполегливість, а не власники тугих гаманців, які здатні з мінімальними балами вступити на контракт. Прагнучи отримати кращих з кращих, вузи будуть кровно зацікавлені в максимально прозорій процедурі здачі вступних іспитів - зокрема в удосконаленні системи незалежного тестування.

У довгостроковій перспективі викладачі знову зможуть відчути себе вченими, а не вихователями для вчорашніх школярів: затребувана наукова робота поверне їм почуття власної гідності. Виросте престиж науковця.