§ 17.
1. Проблема.
Відсутність обґрунтованої, об’єднуючої національної ідеї, яка б знищила
відчуття меншовартості людей.
2. Причини. Століття репресій, голодоморів, заборон, роз’єднаності, а головне 20-ти річного розчарування після нереалізованого обіцяного «покращення».
- Відсутність видимих
факторів для підняття самоповаги й народного духу.
3. Ресурсність рішення. Генотип кожного індивіда. Людині через ДНК передаються нахили предків: таланти, вміння, досвід. Чиї корні не походять з роду дворян (а з 1918 року люди «голубої крові» були змушені приховувати своє походження, тому що відбувалось повне їх знищення), то точно з козачого роду (витязів) або ремісників. Це колосальний, але часто не розкриваний впродовж життя потенціал кожного індивіда.
- Створення нової
ідеологічні ідеї, як об’єднуючий і надихаючий фактор. Нація має базуватись на
пошуку спільного минулого й вбачання в ньому потенціалу до майбутніх
перспектив.
- Нова історична
традиція (§ 37).
4. Бачення рішення. Розкриття кожним українцем-русином власного генетичного потенціалу. Для цього:
- Дослідження
власного «Дерева роду», мінімум до 7 коліна.
- Створення власного
списку із 7 потенціальних талантів, до яких людина схильна або може бути через
родову спадкоємість.
- Нова, зрозуміла і
Сходу і Заходу країни, історична традиція як розповідь про єдиний народ, який
героїчно впродовж тисячі років боровся за свої ідеали й цінності (§ 35-38).
- «Дітей треба виховувати на хороших і добрих книгах зі
сміливими і хоробрими героями, адже діти беруть приклад зі своїх героїв».
5. Результат. Піднесення свідомості і волі нації.
§ 18.
1. Проблема.
Суцільне безкультур’я й неповага.
2. Причини. Через недостатнє приділення уваги держави до культури країни, як цінності, сам державний апарат і велика частка населення країни, без перебільшень, мало знає про індивідуальну культуру, тоді як вона на рівні гігієни має бути.
3. Ресурсність рішення. Вирішення цього питання лежить в двох сферах:
а) підвищення рівня
життя (сюди відноситься більшість параграфів);
б) навчання людей
відчуттю шанування себе й один одного.
«Аристократизм – це ознака духовних здобутків людини і
його роду, а не міщанський епітет.
Ще Конфуцій в своїх
етико-гуманістичних доктринах виділив благородних не за походженням чи
фінансовим добробутом сім’ї, а за моральними якостями та знаннями. За такими
критеріями Конфуцій пропонував висувати і на державну службу».
4. Бачення рішення. Передумовою росту всякої культури є відчуття пошани один до одного, на ньому й базується аристократизм. Тому:
- Де тільки можна, пишіть Я з великої букви. Всюди – у блогах, листах,
щоденниках – всюди! Те ж стосується й того, що ви пишете про людей – Ви, Ми. І
скоро Ви зрозумієте, як це важко і важливо.
«Система контролює вас, поки Ви однакові.
Відкиньте бажання пристосуватись і виживати. Поки Вами керує страх, Ви не
існуєте. Найцінніший хід – це вміння в любій ситуації залишатися собою –
індивідуальністю. Великим можна залишатись і будучи маленьким».
В наших предків Аз (як буква алфавіту і слово Я) ставили на початку
алфавіту і воно мало реальну вагу.
- Навчайтесь пишатися й відчувати гордість. Хоча релігії й сповідують
гордість як щось гріховне, то не так. Гордість – це вміння пишатися собою,
своїм життям й оточенням, своєю країною і співвітчизниками. Гордість – це ніби
«крючок на скалі скелелаза», якому необхідно на щось спиратися, щоб іти вперед,
розвиватись.
Якщо людина пишається своїми вчинками, вона буде щасливою. Якщо людина
пишається своєю країною, вона буде робити все, щоб гармонійний порядок речей
зберігався – від чистоти й культури поведінки, до щоденних справ і патріотизму.
В цьому полягає саме відчуття своєї Вкраїни - Батьківщини.
5. Результат. Аристократизм суспільства, його міцність та взаємоповага.
§ 19.
1. Проблема.
Безцілісність життя, часткове отупіння.
2. Причини. Без розвитку, життя не матиме сенсу, людина – це творець. Дітей все менше навчають створювати щось самим руками.
3. Ресурсність рішення. Лише в винаході власного «велосипеду» лежить становлення людини.
4. Бачення рішення. Людина має прокладати власний шлях самовдосконалення, який веде до пізнання мінімум семи ремесел чи мистецтв. Це прямий шлях до людини досконалої, homo intelectus, чиї принципи життя самі вибудовуватимуться за принципами завершеного результату, досконалості та вмінні тонко відчувати прекрасне. Це може бути як вид основної праці, її призвання, так і просто хобі: від музичного інструменту до ковальства, від малювання до гончарства, від сварки до кухарства, від лозоплетіння до складання віршів та ін. Це шлях побудови власної культури людини, а разом з тим – і всієї країни.
Держава в свою чергу зобов’язана тримати під контролем дієздатність, ефективність і
популярність безкоштовних будинків творчості, де людина незалежно від віку
зможе навчатись чомусь новому. Цінність пізнання має стати важливим елементом
соціальної пропаганди.
5. Результат. Людина розвинена, зацікавлена
§ 20.
1. Проблема.
Старі ідоли не залишають місця новим героям.
2. Причини. В часи, коли країна має своїх визнаних останнім часом героїв, діячів мистецтва, імена Небесної сотні, вулиці міст названі та усіяні пам’ятниками переважно з іменами радянських героїв, часто сумнівних. У молоді таких стан речей може визивати хіба що когнітивний дисонанс.
3. Ресурсність рішення. Країни, чий прогрес не стоїть на місці і рухається вперед, добре вміє зважувати минули, теперішню і майбутнє. Україні час стати на таких самий шлях.
4. Бачення рішення. Нові імена вулиць й нові пам’ятники та витвори мистецтва в містах та селах.
- Формування за Держзамовленням нових героїв України за рахунок написання
про них героїчних книжок, зйомок фільмів та мультфільмів, створення відеоігор
тощо.
- Переосмислення всього історичного минулого країни та підняття на
суспільний розсуд відверто болісних тем, закріплюючи нові уявлення у свідомості
за рахунок скорегованої реклами, мовлення та іншої пропаганди в інтересах
нації.
5. Результат. Консолідація.
§ 21.
1. Проблема. Нація.
2. Причини. Важко говорити про націю чи єдину спільноту, коли лише частина країни вважає себе щирими українцями, інші ж відчуваюсь себе досі радянськими людьми, малоросами або взагалі ніким. Історична доля народу доволі складна, тому, якщо це можливо, варто звернутись до витоків народу.
3. Ресурсність рішення. Джерело етнічного зв'язку людей - спільність генетичних характеристик і природних умов буття, що приводять до диференціації даної первинної групи від іншої. Нація - більш складне і пізніше поняття. Якщо етноси існували протягом всієї світової історії, то багато націй формуються вже в період Нового й навіть Новітнього часу. Тому конфлікт державного та етнічного початку неминучий у більшості сучасних держав, бо в результаті численних міграцій важко знайти країну з одним-єдиним етносом. Але розумна державна політика та внутрішня консолідація сприяє подоланню кризових ситуацій.
Українцям пощастило, адже крізь часи, більшість людей пов’язана з
русинським етносом, тобто це об’єктивний фундамент для само ідентифікації себе,
як єдиної нації, об’єднаної в Україну-Русь.
Формуючи нову націю
на основі давньої етнічної спільності русинів, а тепер вже й українців, малоросів,
радянських людей - наших предкі, хоча і з різними ідеологіями у серці, всі
протиріччя повинні стати історично осмисленими та прийнятими до уваги, але не
стояти як «камінь спотикання».
4. Бачення рішення. Само ідентифікація себе, як єдиного етносу зі спільними унікальними генетичними характеристиками.
- Суспільне розуміння
того, що формується нова нація, на основі старих, більш древніх, але спільних
єдиними предками, тобто етносом.
- Суспільна
консолідація через примирення на історичні, політико-ідеологічні теми шляхом
об’єднання під новою, спільною за інтересом ідеологією України-Русі заради
шляху до процвітання.
5. Результат. Побудова ідеологічно-солідарного суспільства на території України-Русі, яке зможе назвати себе єдиною нацією.
§ 22.
1. Проблема.
Російська антиукраїнська пропаганда.
2. Причини. Мабуть в цьому вся сутність російського менталітету – хто не з нами, той проти нас. Хоча насправді це просто політика – імперіалістичний реваншизм.
3. Ресурсність рішення. На початку 90-х рр. Польща та Білтійські країни вже виходили із-під влади російськомовного телемовлення, тож їх досвід може стати в пригоді.
4. Бачення рішення. ЗМІ і ТБ – це головний інструмент формування громадської думки. Навіть демократія передбачаю його свідоме використання. Тому тільки максимальне очищення ефіру.
Повна заборона
російських телеканалів, радіо, вибірковість серіалів тощо.
Жорства заборона
антиукраїнської символіки, в тому числі комуністичної.
5. Результат. Консолідація українського суспільства.
§ 23.
1. Проблема.
Людина на узбіччі держави й суспільних цінностей.
2. Причини. Громадськість слабо впливає на рішення держапарату, тому влада зачасто діє в рамках локальних інтересів.
3. Ресурсність рішення. Україна вже створила інтелектуальну та патріотично настроєну спільнота, а також чисельну кількість громадських організацій, як ресурс для громадського контролю єдиної системи, яка матиме вплив в усіх сферах українського державотворення.
4. Бачення рішення. Необхідно створювати мостики між державою і суспільством, надавати громаді впливати на законодавчі пропозиції на всіх рівнях.
- Створення
електронної влади в Україні.
- Регулярні народні
Віче на Майдані, дослухання влади до пропозицій суспільства.
5. Результат. Громадянське суспільство.
§ 24.
1. Проблема.
Історична скутість нації в слов’янській групі, як проблема світобачення.
2. Причини. Так склалась історія, що побут та взаємодія України, за винятком періоду Русі, були пов’язані переважно із найближчими країнами-сусідами і діяльність її політики та суспільства на виходили за деякі локальні рамки.
3. Ресурсність рішення. Звичайно, насьогодні національні проблеми набагато актуальніші всіх інших, проте коли настане час і Україна процвітатиме, складно буде тільки починати розширювати своє світобачення. Замкненість всередині нації може стати серйозною проблемою наступного покоління. Тому вже зараз треба мати волю звертати увагу на загальнолюдські проблеми та цінності.
4. Бачення рішення. Формування образу українця не лише як людини своєї нації, а і людини Всесвіту – члена загальнолюдського суспільства. Космополітизм має стати однієї з найпріорітетніших держпрограм по формуванню сучасного світобачення українського громадянського суспільства.
5. Результат. Образ українця – як громадянина світу.